Сиквел, приквел, перезапуск, франшиза — слова, що все частіше зустрічаються в анотаціях фільмів. І хто, як не фанати жахів, перші стали жертвами цієї вторинності ще в далеких 90-тих, а то й 80-тих, з безкінечними продовженнями «Кошмару на вулиці в’язів», «П’ятниці 13» та «Гелловіну». Але кінематограф не обмежується Голлівудом, і наступні фільми цьому красномовне підтвердження.

Репортаж ([Rec]), 2007 рік, Іспанія (Rotten Tomatoes — 90%, IMDb — 7,4)

Один із кращих представників жанру «знайдена плівка». Кровожерливі, спритні зомбі в замкненому просторі. Напруга, що наростає з кожною квартирою, кожним поверхом. Жорстокість та безвихідь захоплюють глядача й майстерно підводять до фінального повороту, що не залишить нікого байдужим.

Сире (Raw/Grave), 2016 рік, Франція (Rotten Tomatoes — 93%, IMDb — 6,9)

Історія про дорослішання, відкриття своєї сексуальності й… канібалізм. Та попри останнє, картина не про хворого маніяка та його полювання, вона набагато глибша, надзвичайно драматична. Головна героїня на перший погляд звичайна дівчина першокурсниця. Вона переживає всім зрозумілі проблеми, хвилювання, та серед них і щось надзвичайно жахливе — тваринний голод.

Схолола жертва (Cold Prey/Fritt vilt), 2006 рік, Норвегія (Rotten Tomatoes — ***, IMDb — 6,2)

Класичний слешер у сетингу Скандинавських гір, коли вбивця це не єдина небезпека, й героям доводиться протистояти ще й самій природі.

Медіум (The Medium), 2021 рік, Тайланд (Rotten Tomatoes — 80%, IMDb — 6,5)

Обов’язкове для перегляду фанатам «Паранормального явища». Але не варто думати, що дана картина є калькою на відому франшизу. «Медіум» має свою неповторну атмосферу тайської глибинки, з віруваннями, традиціями та побутом її жителів. До певної міри знайомий сюжет, але кожна сцена наповнена фарбами, чудовою акторською грою та жахом, жорстокістю на межі.

Остання з нас (Gaia), 2021 рік, ПАР (Rotten Tomatoes — 84%, IMDb — 5,6)

Південноафриканські джунглі та місцеве божество — те, що хочеться бачити у фільмах виробництва такої екзотичної країни. Але нехай це не вводить вас в оману, адже ця картина не про плем’я, жертвоприношення й інші стереотипні тропи. Фільм просякнутий філософськими мотивами, чудовими оригінальними образами та загалом прекрасним візуалом.

Крик (The Wailing/Gokseong), 2016 рік, Південна Корея (Rotten Tomatoes — 99%, IMDb — 7,4)

Суворий і болючий — фільм, що тримає в напрузі. Незвичний фольклор, що переплітається зі звичайними людськими проблемами, страхами. «Крик» не лякає скримерами, чи жаскими образами, він затягує в гнітючу атмосферу невідомого, загадки, що переслідує героїв. І тільки вам здається, що ось вона відповідь, навідується жорстока правда.

Апокаліпсис Z: Початок кінця (Apocalypse Z: The Beginning of the End/Apocalipsis Z: El principio del fin), 2024 рік, Іспанія (Rotten Tomatoes — ***, IMDb — 6,1)

Класична історія зомбі апокаліпсису з приємним головним героєм, за якого хочеш-не-хочеш, та співпереживаєш. Але вашу симпатію все одно перейме на себе інший персонаж — українець, що допомагає протагоністу боротися не тільки із зомбі, а й з набагато гіршими кровожерливими створіннями…

Коли зло ховається (When Evil Lurks/Cuando acecha la maldad), 2023 рік, Аргентина (Rotten Tomatoes — 96%, IMDb — 6,9)

Фільм не для слабкодухих — жаский, брутальний, безжальний. Він прекрасно поєднує напругу, огиду й жахаюче насилля. Це горор, від якого ніхто не сховається, він знаходить, чим вразити кожного глядача. «Коли зло ховається» тисне на вас, кожною секундою сповнює тривогою та лишає за собою терпкий неспокій.

Смуток (The Sadness/Ku bei), 2021 рік, Тайвань (Rotten Tomatoes — 88%, IMDb — 6,5)

Нестримно жорстокий і кривавий — фільм, деякі сцени якого фізично важко дивитися. Натовпи оскаженілих заражених, які на відміну від стандартних зомбі мають інтелект, і тягне їх не до людської плоті, а до насилля.
Але «Смуток» це не суцільний треш з фонтанами крові, нутрощами на всі боки. Він вдало балансує, між напруженими драматичними моментами насилля спалахує раптово й розгорається до жахливого ступеня.

Операція «Мертвий сніг» (Dead Snow/Død snø), 2009 рік, Норвегія (Rotten Tomatoes — 67%, IMDb — 6,3)

Чудовий представник зомбі трешу, що мені пощастило подивитись ще в шкільні роки. Здавалося б, зомбі-нацисти це вже занадто абсурдно, та фільму вдається вправно тримати баланс, й історія лишається серйозною, що б не відбувалося. Прекрасний варіант подивитися щось криваве та веселе у суботній вечір.

Ексгумація (Exhuma/Pamyo), 2024 рік, Південна Корея (Rotten Tomatoes — 93%, IMDb — 6,9)

Другий корейський фільм у цьому списку й мені довелося силою себе зупинити лише на двох. Якісна зйомка, чудова гра акторів уже стали стандартом для корейських жахів. До всього «Ексгумація» багата фольклором, місцевими віруваннями й традиціями, що знаходять місце в сучасному капіталістичному світі. Та стародавнє зло йому непідвладне, воно змушує героїв боротися вже за власне життя, повертає в жорстоке минуле, що лишило кривавий слід на корейській землі.

Чорна вівця (Black Sheep), 2006 рік, Нова Зеландія (Rotten Tomatoes — 71%, IMDb — 5,8)

Зомбі-мутанти-люди-вівці — страшний сон новозеландців з двадцяти мільйонним поголів’ям овець у цій країні. Огидний і місцями кривавий, але доволі добрий комедійний фільм жахів. Чудові головні герої, що намагаються впоратися з особистими проблемами й турботами… і вівцями ласими до плоті.

Впусти мене (Let the Right One In/Låt den rätte komma in), 2008 рік, Швеція (Rotten Tomatoes — 98%, IMDb — 7,8)

Екранізація, напевно всім жахоманам відомої книги. На відміну від Голлівудського варіанту, даному фільму вдалося ідеально передати оригінальну депресивну атмосферу Швеції тих часів. Картина сіра та похмура, жорстока й невимовно сумна. Горор, що не лякає розчленуваннями, монстрами чи потойбічним, він жахає суворою реальністю.