1006
0
Леонард Коен – канадський автор-виконавець, відомий своїми піснями неймовірної глибини, пристрасті та поетичності. На 82 році життя він відійшов у засвіти, через два тижні після релізу 14-го альбому «You Want It Darker» (2016). Однойменна пісня ж розглядає філософські дилеми, екзистенційні питання та власну смертність.
Розбір лірики критиками
Colleen Ferguson із blog.sevenponds.com: «заголовна пісня з альбому досліджує наближення смерті самого Коена, а разом з нею і його амбівалентне ставлення до Бога (в цій пісні він називається «дилером»). Пісня починається з протистояння, яке показує людину, що намагається зміцнити ідею люблячого Бога, який також допускає безмірні страждання у світі». Як зазначають деякі рецензенти, рядок «ми вбиваємо полум'я» може стосуватися організованої релігії, а інші рядки відсилають до страждань, які були здійснені в ім'я Бога. Трек темний і похмурий, але водночас безперечно правдивий і переконливий. Наприкінці приспіву Коен використовує репліку «Hineni, hineni», що на івриті означає «ось він я». У Торі – це відповідь Авраама, коли Бог просить його принести в жертву свого сина.
Коли у Коена брали інтерв'ю і запитали про його пісню, він сказав: «Ця декларація готовності, незалежно від результату, є частиною душі кожного. Ми всі мотивовані глибокими імпульсами та глибоким бажанням служити, навіть якщо ми не можемо знайти те, чому ми сподіваємося послужити. Тож це просто частина моєї природи, і я думаю, що природи кожного з нас – пропонувати себе в критичний момент, коли надзвичайна ситуація стає чітко вираженою. Лише тоді, коли надзвичайна ситуація стає чітко сформульованою, ми можемо виявити цю готовність служити».
Forrest Brown, medium.com: «пісня є урочистою й холодною з самого початку, звучання хору і органу контрастує з грувовою електричною басовою лінією, несучи в собі ту ж гравітацію, що і посмертний реліз Девіда Боуї «Blackstar». Коен читає моторошні слова своїм хрипким баритоном, розмовляючи, але майже співаючи, співаючи, але майже розмовляючи, у своєму фірмовому стилі виконання. Пісня рясніє юдео-християнськими релігійними образами і відсиланнями, і хоча вона, безумовно, зосереджена на питаннях віри, але також досліджує і прийняття Коеном власної смертності».
Протягом усієї пісні Коен натякає на свою смертність і неминучу смерть («If you are the dealer, I'm out of the game»), розп'яття Христа («Vilified, crucified in a human frame») і Голокост («They're lining up the prisoners / And the guards are taking aim / I struggled with some demons / They were middle class and tame»). Ці вірші, хоч і досить короткі, але складні, вони водночас борються з мораллю люблячого Бога, який, здається, допускає страждання, порівнюючи самого Коена з Христом у тому сенсі, що він теж повинен померти, і, здається, приходять до прийняття кінцевого розуміння страждання і смерті. Ці питання мучать релігійних і нерелігійних людей протягом тисячоліть, і здається, що Леонард Коен нічим не відрізняється і не перевершує мільйони людей, які жили й померли до нього в цьому відношенні.
Хоча вся пісня зачіпає складні питання без чітких відповідей, здається, що наприкінці Коен усвідомлює, що його питання без відповідей (разом з його смертністю) – це те, з чим він не має іншого вибору, окрім як змиритися. Саме в цій урочистій декларації «Hineni, hineni/Я готовий, Господи» Коен, можливо, демонструє справжню силу своєї віри, попри те, наскільки вона може бути зламаною і неповною.
Дискусійні аналогії з нашою реальністю
«Hallelujah», видана Коеном у віці 50 років (1984) – це фолк-рок\госпел. Тоді він описав її як «досить радісну», і сказав, що вона походить від «бажання ствердити свою віру в житті, не в якийсь формальний релігійний спосіб, а з ентузіазмом, з емоціями».
Після прослуховування цього шедевру стають зрозумілими дві речі:
1) Він – геній.
2) Він – вірянин.
Диспути з Богом, звісно, можливі завжди, навіть у старості. Це залежить від пережитих людиною важких випробувань і особистого досвіду зростання в цьому світі. Але навряд Коен претензійно обвинувачує Господа просто так, бо заримувалося чи трапився жахливий день і поганий настрій.
Гадаю, що свої духовні шукання він уже давно вивершив. Але сумнів точить і його, коли він споглядає світ. Навіть його – старого єврея, що написав благодатну «Hallelujah». Хоч після зізнання Господу в любові такою піснею – в це й не віриться.
Та цей альбом не про дорікання, теологію чи дефіцит янголів у його житті. Це виважений диск духовно зрілого поета й музиканта, який знає як підібрати влучне слово, бути відвертим і ліричним. І в цьому треку Коен дуже відвертий. Щодо своєї віри він прямо декларує: «I'm ready, my Lord». Тобто, з нею все в порядку, але що не так із Богом?
Пісня не є богохульною, зневажливою, сатиричною абощо. Вона саме про глибокі сумніви набаченого й битого життям вірянина. Кажуть, якщо ти ніколи не маєш сумнівів у своїй душі, то й віри тобі бракне теж. Адже сліпе слідування догмам і завчені, вихолощені до автоматизму молитви – це суто зовнішній обряд і пустопорожня мантра.
Коен одягає свої паломницькі сумніви в мінімалістичний звуковий супровід і шепотом мудрого й відреченого від світу старця звіряє глибокі побоювання й вагання (чи й підозри?). У Божій природі.
Він вимальовує есхатологічну картину, релігійну антиутопію, де припускає, де запитує й хоче зрозуміти, чи дійсно це так – що Господь люблячий – відрікся від своїх істот-творінь, згрубів і збайдужів, і нині вимагає тільки мороку сліпого поклоніння. Невже його Бог, у котрого він вірив усе життя й звірявся йому в миті щастя й відчаю – духовно виродився?
І якщо раніше це, можливо, була б просто цікава стаття про лірику з відірваними від життя, високочолими роздумами, то нині,
Коли ціла Україна перетворена на один єдиний велетенський середньовічний монастир – згусток душ, чиє добро – та субстанція, що не дає усім нам зневіритися й втратити себе;
Коли напосідають роздуми про своє життя – його сенс і тривалість: чи буде остання довгою, а перший виправданим;
Коли свічки в кожній хаті, квартирі, споруді, окопі й підвалі – гріють, освітлюють і надихають –
То хіба ми, українці, не вправі запитати, дивлячись у німотну вись ночі:
You want it darker?
І тоді, якщо Його мовчанка замість відповіді – це знак згоди, тоді ми...
We kill the flame
І ми гасимо свічки не падаючими з очей сльозами відчаю, а впевненим стисканням трьох пальців довкола ґноту – охрещуючи настання темряви згідно з волею Всевишнього:
A million candles burning for the help that never came
(не закрите небо)
You want it darker
(нищення інфраструктури)
We kill the flame
(вимушені знеструмлення)
Зайшлий морок від’ївся та страшенно розповнів у наших закривавлених підвалах, перекопаних лісосмугах, спопелілих містах і раптових братських могилах першої лінії. Він став неповороткий, самовпевнений і лінивий. Він став завше потребувати чималої порції нової поживи – в рази більшої, ніж на початку, коли він ще не дозрів до таких масштабів. Він став вразливим.
І це дозволить його вигубити. Нам.
We kill the flame,
Щоб цей морок випростався над нашою землею в усі свої міць і обшир, злякався власної темені й спорожнілих від браку світла осель і... Рушив на схід. Аби, до знемоги зголоднілому тут, де йому буквально нічого не світить – піти та вволю нажертися тими виродками. Усіма до одного.
***
Джерела та світлини:
https://leonardcohen.com/albums
https://www.theguardian.com/books/2022/oct/03/a-ballet-of-lepers-by-leonard-cohen-review-intimations-of-immortality
https://blog.sevenponds.com/expressive-music/you-want-it-darker-by-leonard-cohen
https://medium.com/amplify-entertainment-group/behind-the-song-you-want-it-darker-by-leonard-cohen-4ba27349a13b
https://medium.com/vocation-vocation-vocation/hineni-hineni-im-ready-my-lord-1c870e8de792
Популярні статті
Зараз обговорюють