Поділитися

 (Bloodborne. Том 1. Глибина сну)

Компанія FromSoftware розірвала всесвіт консольних і комп’ютерних ігор своїм Dark Souls (навіть Demon's Souls, якщо бути точнішим). Атмосфера дуже непривітного та жорсткого світу передавалася не тільки художньою чи сценарною складовою, але й ігроладом - все і вся намагається вбити гравця, і їм це вдається. Раз за разом гравець помирає, відволікшись на секунду. Немає паузи і відсутня звична система збережень. Такі ігри як Darksouls змушують гравця страждати і помирати, страждати, біситися і знову помирати. І тільки вдосконалюючи свої навички можна пройти цю гру (ніяких понижень рівнів складності, звісно).

Чи можна розглядати комікс Алекша Кота як самобутній художній твір для широкої аудиторії? Чи цікаво його читати фанатам гри? Для кого він та навіщо взагалі намальований?

Спробуємо з цим розібратися, взявши думку двох людей: один не проходив гру і не знає лору, інший пройшов Bloodborne неодноразово і є беззаперечним фанатом.

image.png

Євген “Треба вже нарешті пройти цю гру” Магер:

Bloodborne - повністю souls-like гра, від тих же розробників, але не в середньовічному сеттінґу, а більш лафкрафтіанському та ґотичному. І вона насправді оминула мене. Я люблю такий сеттінґ і спосіб подачі сюжету, але те, що цій грі потрібно віддати повністю себе, свого часу мене відштовхувало. Bloodborne я придбав майже того дня, коли передзамовив комікс, про який буде йти мова. До того, як прийшло замовлення, я пограв лиш у першу незначну частину гру, навіть першого боса не здолав. Цей рівень - щось типу туторіалу, і самий сок відбуватиметься далі.

image.png

Тобто я брався за цей комікс як за окремий твір, а не як фанатський додаток до чогось знайомого (як “God of War” чи “Horizon Zero Dawn”, які я також маю).

Якщо коротко, по відчуттю це все той же перший рівень. Все дуже гарно, загадково і атмосферно. Монстри промальовані просто чудово. Битви виглядають динамічно і жваво. Головний герой помирає вже під час першої сутички.

За ту невелику кількість сторінок, яку нам надають, ми трошки починаємо розуміти, що відбувається. Що весь світ знаходиться у вогні і стражданні через якесь прокляття. Мисливці намагаються очистити від нечисті вулиці. Вони намагаються закінчити лови і цю нескінченну ніч.

image.png

Все погіршується, коли деякі мисливці розуміють, що монстри - це ті ж люди, і має бути спосіб повернути їх у початковий стан. Вбивати їх - те саме, що вбивати людей. Але вони не можуть із цим нічого зробити, бо монстри продовжують нападати на неперетворених громадян.

Та в той же час насправді нічого не зрозуміло. Так, завісу намагаються привідкрити, але тільки на ту мить, щоб вас зацікавити, і ви пішли купили гру чи сиділи й чекали можливого продовження мальованої історії. Це рекламна брошурка від FromSoftware. І від цього стає трошки сумно, бо загалом якість проробленої роботи дуже висока. І хотілось би побачити повноцінну історію, а не просто бажання направити купувати PS4 чи чекати релізу на ПК.

image.png

image.png

Дмитро “Дай мені ще парочку тих монстрів” Деревянко:

Головний герой (спойлер - героїня), мисливець, входить у місто зі стійким відчуттям дежавю та починає шматувати натовп чудовиськ пилосокирою (один із символів гри та всесвіту ВВ загалом). Потім входить у собор, де ховаються порохівники - спілка мисливців, яку очолює Джура. Він намагається переконати мисливицю, що чудовиськ убивати не треба, бо по суті своїй вони все ще люди, а потім передає головній героїні на руки хворобливу дитину із блідокров’ю. Героїня виходить із собору разом із дитиною, наривається на Прагнучого Крові Звіра (буквально назва з гри), який її вбиває. Кінець. Потім мисливиця прокидається поряд із лялькою та старим мисливцем Германом.
Я не намагався гіперболізувати чи якось прикрасити наратив у коміксі. Просто переказав події майже буквально. Якщо ви нічого не зрозуміли - просто ви не проходили ВВ. Якщо ви любите круто зварені сюжетні гачки та рушниці, які стріляють десь під кінець, то мушу вас розчарувати. Ніяких пояснень контексту та подій не буде. Розрахунок на те, що ви грали у гру. А як ні, то що ж. Фігово бути вами, бо ви витратили пару сотень грошей на комікс, аби зрозуміти який, потрібно купити Sony Playstation 4 та пройти дуже-дуже не просту гру.

Це якщо ви пройшли гру та потім вичитали усю Bloodborne Wiki то ви будете в курсі, що героїня вже не вперше рубає той самий натовп монстрів, бо зараз Ніч Ловів - час, коли ті, хто підписав контракт мисливця, потрапляють у проміжок між нічними жахіттями та реальним світом, і не можуть померти ні там, ні там, поки не закінчать полювання. Ви би розуміли, чому у натовпі повно людей з різними ступенями перетворення на чудовиська. Знали б хто такі порохівники, чому вони ховаються у Соборі замість того, щоб рубати чудовиськ, як інші мисливці. Чому їх лідер Джура намагається рятувати тих, кого мав би знищувати. Можливо, вам би навіть стало трохи зрозуміліше, що то за “блідокров”, та звідки взялися лялька та старий Герман.

Проте, навіть погравши у гру та вивчивши її лор (той який вважається каноном), ви б не зрозуміли всього з вищеперерахованого, бо краса наративу ігор від студії From Software полягає саме у тому, що приблизно половину картини тобі потрібно намалювати у власній уяві, з’єднавши окремі точки історії, клапті фактів та власні здогадки, щоб утворився хоч якийсь малюнок подій.

На жаль, для фанатів гри цей комікс також не має жодних пояснень. Він не розширяє всесвіт ВВ ні на метр, не дає жодного пояснення чи додаткових ідей для спекуляції поза тими, які є в канонічному лорі. Буквально - цей комікс просто фанфік, дуже якісно виконаний технічно, але до огиди лінивий та плаский.
Він прямолінійний настільки, що Кот навіть буквально повторив послідовність локацій, у яких подорожує герой. Місто Ярнам та район Старого Ярнаму, Соборний округ, лікарня Йоршки, Заборонений Ліс. Звичайно, у грі ці локації можна проходити і в іншому порядку. Але у 95% випадках при першому проходженні, не знаючи куди йти, усі гравці відвідують локації саме у такій послідовності. А потім головний герой телепортується у Село Рибалок з доповнення Old Hunters, бо… ну, а чому б і ні, потрібно ж його ще продавати!
В кожній локації герой натрапляє на тих же ворогів, які населяють її у грі, використовує ті ж предмети, які використовує у грі та вмирає від того, від чого зазвичай вмирає у грі.

Можна було б подумати, що Кот - відданий фанат гри, і переніс усе, що він у ній любить, у свій комікс. Але насправді все подано так сухо та скуто, що я, читаючи комікс, майже побачив перед очима технічне завдання, яке викотили Sony цьому бідоласі перед тим, як він почав малювати комікс.

Локації - чек
Пилосокира - чек
Костюм мисливця із фірмовою трикутівкою - чек
Коктейлі Молотова - чек
Довжелезна драбина - чек (хто знає той зрозуміє)

І це досить печально. Бо читаєш твір не від митця, який щиро любить глибокий та загадковий всесвіт ВВ, а від звичайного ремісника, якому занесли пухку пачку грошей і пухку пачку інструкцій до написання твору.
Сумно також і тому, що на мою особисту думку BloodBorne - це найкрутіше, що створила маскультура на основі лавкрафтівської спадщини. Серед усіх книжок, фільмів та ігор я не зустрічав настільки чарівно-гнітючої та загадкової атмосфери, і настільки всеохоплюючого наративу про космісчних істот та древніх богів. І всього цього немає у коміксі. Там є гарні малюнки та тонна фансервісу на кожній сторінці. Не більше.

Напишу свою думку стосовно цільової авдиторії цього коміксу. Він створений для фанатів гри. На замовлення студією SONY для заробляння грошей на фанатах. Цінності для тих, хто не грав у гру, майже не має. Розходимось. На жаль.

Я читав його після неодноразового проходження гри і багатогодинного вивчення лору всесвіту Bloodborne. І не можу сказати, що це було цікаво. Як фанату ВВ мені не показали зовсім нічого нового, не розширили всесвіт, не поглибили лор, не описали мотивацію персонажів. Як пересічного читача мене взагалі послали нахер з порогу, навіть не спробувавши пояснити, що діється у коміксі.

Чи куплю я другий том, якщо він вийде? Безперечно так, бо я обожнюю Bloodborne. Чи варто вам купувати цей комікс якщо ви не грали у гру? Ну, самі думайте.

image.png

image.png


Замість висновку можна сказати, що в даному випадку маркетологи перемогли усіх: і участників проекту створення коміксу, і читачів. Тому що графічна складова просто нереально крута, а от усе інше підкачало. Тому його куплять або ті, хто поведеться на красу, або віддані фанати франшизи.

image.png

Подобається проєкт? Ви можете підтримати нас, всі кошти підуть виключно на розвиток «Бабая»

Бажаєте опублікувати свої матеріали? Пишіть нам на пошту: