Сходження Ганнібала

Друга світова війна пройшла Європою, як коса смерті по шиях невинних. А Східний фронт зламав життя малому Ганнібалу Лектерові, відібрав у нього сім’ю і людське єство. Але він пережив війну й існуватиме заради помсти.

Роман Томаса Гарріса «Сходження Ганнібала» написаний як передісторія до його знаменитої трилогії про серійного вбивцю та канібала. Книжка висвітлює події молодості та юності героя, розповідає читачеві, чому саме Ганнібал став монстром і що на це вплинуло. Хлопець з ранніх літ вирізнявся розумом, кмітливістю та легко навчався, при цьому живучи в родинному замку з батьками, молодшою сестрою, яку дуже любив, та слугами. Усі любили молодого Ганнібала, та Друга світова перекреслила можливу щасливу долю аристократа. Травми, які нанесли йому в дитинстві, залишаться поряд на все життя.

Книжка супроводжується естетичним духом японського мистецтва та культури цієї держави. При читанні роману в мене було відчуття, ніби я читаю кіносценарій, адаптований під художній твір. Скупість описів та самої психології головного героя мене трохи розчарували, але, можливо, це такий стиль автора. Якщо чесно, до прочитання цієї книжки подивився фільм, ще тоді не усвідомлюючи, що́ побачив. Утім, пізніше зрозумів, що накоїв, і бажання прочитати книгу, яку запланував, трохи згасло. Тепер я таки наважився і не шкодую хоча б через те, що, коли тепер бачитиму на екрані будь-який інший фільм про Ганнібала Лектера, припинятиму перегляд одразу. Адже попереду ще основна трилогія.