«Гензель і Ґретель»: казка VS фільм

У 2020 році у світ вийшов фільм, який став новою інтерпретацією відомої нам з дитинства казки братів Ґрімм. Отож, саме час розібратися у відмінностях між старою та новою історією, а також зауважити цікавинки, які змінили усе на справді новий лад.

Оригінал (казка)

Цікавий факт, що цю оповідку переказала братам їхня подруга Дортхьен Вільд, яка згодом стала дружиною Вільґельма. І хоч усі знають основу казки (діти, ліс, відьма у пряниковому будинку), але все ж варто освіжити в пам’яті певні моменти історії, бо диявол ховається в деталях. Отож, ось вам основне:

1. Мати (за деякими ресурсами – звісно ж - зла мачуха) веліла чоловіку відвести дітей в ліс, хоч той і не хотів.
2. У пошуках їжі натрапили діти на зовсім непрактичний, проте дуже смачний будиночок. На дикий хрумкіт вийшла мила бабуся, яка скоро перетворилась у страшне бабище.
   3.Хлопчика вона засадила у клітку і відгодовувала на забій, а дівчинку зробила собі служницею (хлопець жирує, дівча миє та плаче).
3. Гензель обманює підсліпувату відьму, підсовуючи їй до рук кістки, коли та намагалась помацати хлопця. Ґретель пішла ще далі: хитрощами спалила відьму у печі.
4. Діти знаходять скарб.
5. Через річку їм допомагає переправитись добра качечка.
6. Опісля такого атракціону діти живуть з батечком довго, ситно і щасливо.
7. Де мати (мачуха)? А померла від невідомої хвороби!

Фільм (без спойлерів)

Перше, що треба зазначити, це те, що картина заворожує своїми кольорами та насиченістю. Буквально усе є настільки яскравим, детально-продуманим та гарним, що відвертатись від екрану немає жодного бажання навіть у страшних моментах (часом є навіть страх пропустити щось).
Казковість спостерігається в усьому: мухомори, елементи одягу, їжа, ліс тощо. Є ще одне, що неймовірно радує душу людей, які люблять страшні дитячі пісеньки, адже можна почути декілька таких протягом фільму, що є однією з найбільш виражених рис будь-якої чарівної казки.

Однак уся ця звична нам атмосфера старовизни та чаклунського світу тісно переплітається з модерним. Візьмімо до уваги хоча би хатинку відьми. Вона аж ніяк не з пундиків та крему. На перший погляд то невеликий будиночок доволі дивної будови як на 18-19 століття. Проте усередині дім дуже просторий та має багато кімнат. Оз Перкінсон (режисер) пояснює це тим, що в дитинстві нам усе ввижається більшим, ніж є насправді, і саме це він хотів зобразити. Ще є підвал, викладений цеглою, який сильно дисонує з дерев’яним (!) ззовні будинком. Усі ці моменти режисер пояснює своїм бажанням освіжити історію, додати їй нових барв та розширити межі казкового всесвіту. І йому це гарно вдається! Сучасне і старе настільки органічно зливається, що цей симбіоз лише приємно дивує і за ним хочеться спостерігати далі.

До речі про старе. Бабуся у фільмі зовсім не була у чепурному капелюшку, а носила статечний чорний одяг. Вона теж привітна з дітками, але особливу любов проявляє якраз до Гензеля. Ґретель же сама вирішує допомагати літній жіночці по господарству, а та починає відкривати в дівчинці її потаємну силу.
Роль відьми повністю переосмислена у цій інтерпретації, але антагоністом вона лишається до кінця. Я обіцяла собі, що не буду спойлерити, тому що й до чого – краще подивіться самі.

У фільмі є багато символів та пасхалок, що визнає і сам Оз. Наприклад: капелюхи лишаються гостроконечними – це посилання на книжку «Чарівник країни Оз»! А ще часто зустрічається трикутник. Це не лише стійкість, але й знання, чоловіче/жіноче начало (залежно від положення), цикл народження-життя-смерть тощо. Також зацікавлюють візерунки покривлених дерев на стінах у домі, хоча довкола і так ліс (то є знаки небезпеки, незвіданості та пошуків).

Інші відмінності

Завершення картини абсолютно відрізняється від казки. Тут вам ні скарбів, ні качки. Але є коник! Крім того, фінал має неоднозначне закінчення і цікавий посил. Якби у нього був епіграф, то виглядав би він так:

У кожного своя доля та свій шлях широкий
Т. Шевченко

Немає також батька, хоч натомість ми бачимо Чорного лицаря, який рятує дітей від дивного упиря та дає їм настанови. Свого роду саме він є образом батька у фільмі, та й до речі, це єдиний позитивний чоловічий образ в цій картині.
Щодо матері, то від неї діти самі втекли, бо бідна їх ледь не повбивала з голоду. Проте злості у неї все рівно менше, ніж у її казкової версії (про це буде далі). Однак все ж згодом її ми більше не бачимо у фільмі, тому цій героїні повсюди один кінець.
Також у фільмі є така собі жахачка, яка потім гарно розгортається в іншу історію, плавно пов’язуючі обидві сюжетні лінії. Вони йдуть завжди паралельно, хоч спершу тому не надаєш ваги; а потім думається, що усе можна передбачити. Але повірте – ви будете здивовані.

У казці ж подібної дволінійності звісно ж не було, і неслухів навіть не залякували байками про місцеву відьму.
Провідними темами кіноадаптації є дорослішання (самоусвідомлення і становлення героїв), питання «Чи може те, що ми любимо, бути не лише нашою слабкістю, але й силою?» та феміністичні гачки. У казки тематику дорослішання ще можна помітити, але на цьому збігам кінець.

Роль жінки у фільмі та казці

Казка: жінки тут є ледь не втіленням зла. Матір погана, відьма зла, дівча лише на перший погляд беззахисне. Однак у всіх представниць прекрасної статі є хитрість, яка чудово поєднується з тупістю. Наприклад: Ґретель постійно бідкається про виживання та порятунок (і тут у допомозі завжди стає розумний брат), однак яким чином відьму у піч запхати – то це швидко зметикувала! А ще ж прослідковується лінія відьомства. У фольклористів є навіть певна теорія, що мати (мачуха) та сама відьма – це одна і та ж особа! Цим і пояснюється безпричинна смерть жінки дроворуба наприкінці– себто діти її і спалили. До того ж мале дівча може розмовляти з тваринами (згадаймо качечку) та наказувати їм, що натякає на вже нездорові здібності.

Фільм: навіть сама назва тепер звучить інакше: «Ґретель і Гензель». Дівчинка тепер лідер, вона веде свого молодшого брата, захищає його, виховує, часом сварить. Не по роках розумна сестра знаходить вихід із різних ситуацій та тягнеться до розвитку, в той час як брат скоро стає їй зайвим багажем. Відьма ж тут мудра і врівноважена жінка, яка не проти настановити на добру путь дівчинку. У фільмі обидві відьми прагнуть знань та сили, а не розваги чи просто поживи, хоч і здобувають вони бажане різними шляхами. Щодо матері, то на перший погляд вона здається злою, однак насправді жінка не знає, як діяти далі і, щоб не зашкодити власним дітям, виганяє їх з дому (хоча могла і з’їсти та отримати силу, як це сталося з іншою героїнею).

Отож, різниця між фільмом та казкою відчувається разюче. Але сказати, що стало гірше, і основу сюжету перетворили у треш, язик не повернеться.
Однак скільки людей – стільки і поглядів. Діліться у коментарях своїми враженнями.

Фото взяті з відкритих джерел.

Додаткові ресурси: https://www.rogerebert.com/reviews/gretel-and-hansel-movie-review-2020

https://www.rottentomatoes.com/m/gretel_and_hansel

https://screenrant.com/gretel-hansel-2020-movie-reviews/