«Божевільний геній жахів, які продаються»

Я не думаю, що пишу жахи. Я просто пишу про світ, який бачу навколо себе. Це маркетологи кажуть мені, що це жахи, і я дивуюся цьому так само, як і всі інші

Ґрейді Гендрікс народився 14 грудня 1972 р. у місті Чарлстон, що в Південній Кароліні. Коли йому було 13 років батьки Ґрейді невдовзі розлучилися. Тому юнаком він проводив багато часу в публічних бібліотеках. Надалі, перш ніж віддатися повністю літературі, Гендрікс працював у бібліотеці Американського товариства психічних досліджень.

Довгий час Ґрейді Гендрікс являвся активним дописувачем для журналів «Playboy», «The New York Post» і як кінокритик для «The New York Sun» до його закриття у 2008 році. Його перші фантастичні історії побачили світ у виданнях «Strange Horizons» та «Pseudopod».
Так, в одному з інтерв’ю Гендрікс згадує, що

… десь у 2008 році журналістика померла. Роботи більше не було, а вулицями бродили голодні фрілансери, готові писати лише заради згадки в газеті та розголосу. Саме тоді я вирішив подвоїти зусилля і зробити стрибок у художню літературу, щось ще менш прибуткове. Мені пощастило, що я потрапив до письменницької майстерні Clarion, бо це змінило все, що відбувалося потім

У 2014 році вийшов дебютний роман жахів Ґрейді Гендрікса «Horrorstör». Дія книги відбувається у вигаданому торговому центрі «ORSK», злизаною та дешевшою копією всім відомої «IKEA», де з настанням ночі трапляються химерні події.

Так щоранку стіни туалету покриваються новими дивними словами, згадуючи про якийсь «Вулик». Хтось ламає меблі, забруднює матраци, перекидає столове начиння. І тоді головний менеджер «ORSK» просить залишитися кількох працівників, щоб вночі вивести шкідника на чисту воду. Однак, однієї миті все котиться до чортової матері.

Видається, що у простенький, передбачуваний та невибагливий сюжет про «Дивні будинки» уже нічого нового не можна додати. Однак Ґрейді Гендріксу це вдається сповна і навіть більше. Роман «Horrorstör» є досить кінематографічним, з постійною динамікою без провисань, цікавими поворотами сюжету та фішкою автора – чудовим гумором.

Також особливістю дебюту Гендрікса є його візуальна сторона: як ви помітили вище роман створений у форматі «ікеївського журналу» з ілюстраціями товарів. Кожен розділ книги супроводжується ілюстраціями та описом товарів з «ORSKа», які стають все більш зловісними в міру того, як ми дістаємося до кінця. Бо химерний «Вулик» не всіх відпускає назад.

Ілюстрації роману «Horrorstör» у форматі каталогу

:::

Після яскравого дебюту Ґрейді публікує романи «Екзорцист моєї найкращої подруги» (2016) та «Ми продали наші душі» (2018). Книга «Екзорцист моєї найкращої подруги» привертає увагу читачів перш за все своєю химерною обкладинкою, схожою на VHS касету приблизно 1980-х років та не менш кумедною анотацію:

Нечестивий гібрид «Пляжів» та «Екзорциста», що поєднує підлітковий страх, підліткову драму, невимовні жахи та суміш поп-пісень 80-х у пульсуючому надприродному трилері

Знову Гендрікс бере запилюжену історію про вигнання диявола, огортаючи її в яскраву обкладинку 80-х, притрушуючи проблемами дорослішання, підлітковими негараздами і великою купою поп-музики, що розливається ледь не на кожній сторінці. Проте, слід попередити, що деякі контексти та пасхалки на поп-культуру 80-х втрачають барви для українського читача. Західним читачам подобається, що заголовки розділів роману взяті з назв пісень, які одразу звучать у вухах американців:

У центрі ж сюжету роману «Ми продали наші душі» геві-метал група «Dürt Würk» початку 90-х, яка будучи на піку слави позбувається соліста Террі Ганта, який вирішує розпочати власну сольну кар’єру, залишивши своїх товаришів гнити в сільській частині Пенсільванії. І лишень через два десятиліття колишня гітаристка гурту Кріс Пуласкі, працюючи нічною менеджеркою, дізнається диявольську таємницю: виявляється, що стрімкий успіх Террі стався ціною самої душі Кріс.

Відзначу, що тематика музичних гуртів не нова у літературі жахів, згадаємо хоча б «Відродження» С. Кінґа та «П’ятірку» Р. Маккаммона. Проте у романі Гендрікса досить атмосферно та брутально переплетено життя «геві-металу», жорстокості та божевілля. Примітно, що кожен розділ тут теж – унікальна назва пісні від усіх видів метал-груп.

У 2017 році Гендрікс дивує публіку науково-популярним дослідженням видавництва жахів – «М’які обкладинки з пекла: спотворена історія фантастики жахів 70-х і 80-х». У цьому химерному нон-фікшині Ґрейді ділиться історією видавничого злету горору у м’яких обкладинках («Paperbacks»), який розпочався на початку 70-х рр. ХХ ст. з виходом «Дитини Розмарі» А. Левін та «Екзорциста» В. П. Блетті і закінчився на початку 90-х рр.

Для книги Ґрейді взяв безліч інтерв’ю у авторів жахів та ілюстраторів горор-романів. Тому «М’які обкладинки з пекла» – це своєрідна квінтесенція та глибоке дослідження божевільного періоду коли всі книгарні, аптеки та прилавки супермаркетів були завалені книгами на яких красувалися рогаті снігові люди, нацистські леприкони, личинки-вбивці і рабині, що винищують демонів КДБ та інша потороч.

Книга «М’які обкладинки з пекла» отримала премію Стокера і була обрана однією з найкращих книг у 2017 році за версією «Barnes & Noble» та «The Onion’s AVClub».
Також Ґрейді активно долучається до світу кіно: зокрема, він брав участь у створенні молодіжного серіалу Кеті Крауча «Ліга Магнолії». Гендрікс долучився до створення фільму «Ірокез» 2017 року, де він виступив співавтором сценарію разом з режисером Тедом Ґеоґеґаном. Сам Гендрікс певний час уникав перегляду стрічки, згадуючи:

… Тед нарешті змусив мене піти на нью-йоркську прем'єру, і я сидів у задньому ряду і пив багато бурбона. Але це було не так вже й погано, і це було дуже пізнавально. За ці 90 хвилин я дізнався про сценарну майстерність стільки, скільки за попередні три роки. Немає нічого кращого, ніж слухати, як актори вимовляють твої репліки, щоб зрозуміти, що працює, а що ні

Ґрейді Гендрікс написав сценарій для комедійного жахастику «Сатанинська паніка» (на основі власного оповідання у співавторстві з тим же Тедом Ґеоґеґаном), який вийшов на екрани у 2019 році.
У центрі сюжету фільму постать незайманої дівчини, яка працює в службі доставки піци та потрапляє в полон до релігійної секти. Вони хочуть використати її лоно для виклику демона Бафомета. Критики і глядачі досить неоднозначно оцінили цю картину. Хто дивився цю стрічку – напишіть відгук.

Романи «Екзорцист моєї найкращої подруги» та «Horrorstör» обидва екранізовані та вийшли на великий екран. У свою чергу романи «Посібник із вбивства вампірів» і «Група підтримки останніх дівчат» заплановані для телевізійних адаптацій.
Примітно, що Гендрікс досить заморочується з промоцією власних книг, оскільки вважає традиційні авторські заходи, як наприклад презентації, досить нудними та до біса застарілими. Так для популяризації роману «Група підтримки останніх дівчат» Гендрікс створив ціле моно-шоу.

Відзначу, що тематика «останніх дівчат», про яку вперше заговорив письменник Керол Кловер у своїй книзі «Чоловіки, жінки та бензопили», досить популярна в американській поп-культурі останнім часом. Поряд з Гендріксом «останні дівчата» з’являються у романі жахів Стівена Ґрема Джонса, детективі Кенет Престон, трилері Райлі Сейґера (єдина зі списку видана українською мовою у ВСЛ) і навіть поетичній збірці Клер С. Голланд «Я не твоя остання дівчина».
Проте Ґрейді Гендрікс має свою неповторну думку на рахунок «останніх дівчат»:

Остаточний безликий вбивця, від якого вони не можуть втекти, – це сили ринкового капіталізму. Завжди є продовження. Тож навіть якщо ви переживете першу та другу частини, вони дістануть вас у третій. І в цьому, як на мене, є щось жахливе, тому що ви ніколи не повинні втрачати пильність

З травня по жовтень 2020 року Гендрікс вів власний подкаст під назвою «Super Scary Haunted Homeschool», у якому розповідалося про історію вампірів, щоб рекламувати книгу «Посібник зі знищення вампірів від Південного книжкового клубу».

Ловіть посилання на подкаст

У 2021 році у Гендрікса вийшла досить незвична робота – «Ці кулаки розбивають цеглини: як фільми про кунг-фу захопили Америку та змінили світ». До цього проекту долучився історик кінематографу Крісом Поггіалі, а передмову написав репер RZA. У книзі розповідається про епоху буму кіно про бойові мистецтва середини 1970-х років.

Незважаючи на те, що Ґрейді вважається чудовим кінематографістом, який є співзасновником компанії «Subway Cinema» та популярного фестивалю азійського кіно в Нью-Йорку, проте охоче зізнається, що не надто цікавився фільмами про бойові мистецтва до написання книги.

Це смішно, я виріс з Black Belt Theatre суботнім ранком і тому подібне. Але це завжди були більше відеошпалери, ніж те, що я насправді дивився… Фільми про кунг-фу не траплялися для мене до початку 2000-х років. Я завжди ставився до них зневажливо. А потім на початку 2000-х років я подивився «Калічених месників», і це справді вразило мене. І я подумав: «Чого мені не вистачало весь цей час

На сьогодні останніми роботами Гендрікса є фантастична повість про двох асторонавтів, які намагаються вийти на низьку навколоземну орбіту – «Погані астронавти» («BadAsstronauts») , опублікована вперше ще в 2011 році, проте перероблена та з новою обкладинкою) та роман жахів – «Як продати будинок з привидами» («How to Sell a Haunted House», 2023).
На своєму авторському сайті Гендрікс стверджує, що ідея роману про дивний будинок прийшла до нього під час пандемії, коли йому захотілося написати про

… щось затишне, старомодне та готичне. Я хотів написати традиційну історію про будинок з привидами, і я хотів, щоб вона була сповнена порожніх спалень, неспокійних духів, що переслідують коридори, сімейних проклять і стародавніх таємниць

Ми не випадково сьогодні знайомимося з творчістю «божевільного генія жахів, які продаються». Адже лишень недавно видавництво «BookChef» тихенько оголосило про передпродажі вампірського роману Ґрейді Гендрікс – «Посібник зі знищення вампірів від Південного книжкового клубу», який ось-ось з’явиться на наших книжкових полицях.

З анотації роману стає зрозуміло, що вампіри у маленькому південному містечку США – це криваві монстри, які полюють на місцевих дітей і здолати їх видається непросто. І Гендрікс готує подаруночок для читачів – істотам ночі протистоятиме гурт жінок із книжкового клубу! Дуже дивний вибір героїв, а це вже викликає посмішку. Проте, динамічна кінематографічність, чудовий гумор та нетиповість здавалося б знайомої всім історії – це фішки автора. Тому готуємо осинові кілки і місце на книжкових шафах, бо цей рік подарує нам багато чудових зразків світового горору. І це лишень початок…