Зелений Змій

-Доброго вечора – сказав я, піднявши чарку

-Добро-о-ого – відповів він, сидячі на порожньому стулі

Зелений Змій, приходив в моє життя по різному. Або на вечірках, де щедро наливали віскі, або вдома, коли тужив, п’ючи «єрша» - водку з пивом, або з друзями, коли ми пили золотавий «рідкий хліб». Він забирав моє здоров’я, точив, як ворон Прометею, печінку, проте втішав і надихав на подвиги. Одного разу ми з ним впали на виставлений стенд з алкоголем, він навіть засмутився, проте допоміг, падаючи накивати п’ятами від охорони.

З ним йшов на любовні походеньки, в гості до огрядних панянок до дешевих «дівчат» - всі їх вади вмить зникали, так вміло він наводив макіяж. Так десь в цьому чаду сумнівних зв’язків, і познайомився з Оксаною – їй просто хотілось прихистку і надіти фату. Як різчик паперу на поліграфічній фірмі, в мене було катма грошей, точніше, так швидко їх спускав, десь вона нагуляла якогось фірмача – такого ж легковажного у зв’язках як і я. Проте перса в неї чудові, чому б не взяти і на кожен день.

Не знаю, як нематеріальна субстанція розбила замок того ларка, присягаюсь, з внутрішньої сторони, проте ящик пива був чудовий. Так, зарплатня за тиждень, німецьке – він похвалив мене за сміливість. Потім мені було нестерпно – і він відвів старовинний наган від моєї скроні.

Так, він сказав – давай будемо зустрічатись не так часто, бо інакше підеш до мого знайомого у потойбіччя, до Діоніса. Вино – це не текіла і не спирт, щиро радий що ти мені зустрівся. Так, він так само їсть мене фізично, проте якщо ввечері тебе чекає заворожуючий погляд – то так, згоден і пожити. Знову всі ті ж випадкові зв’язки – думаю, все рівно це кохання, невже не сказати собі черговий раз неправду. Так, все це чудово, і куди ми підемо завтра – до справжнього кохання. Чи буде це домовина, чи красива дівчина – тільки Зелений Змій знає…