Ефективний метод

-     Загружай, Сань.

Грюкнули двері водія і дебелий мужик підійшов до задньої частини швидкої, де два молодих фельдшера вже вовтузились з носилками. На обдертому дермантині лежала непритомна дівчина. Одна з її ніг, неприродньо зігнута, дивилась перекрученим коліном в сторону. Водій хряснув дверцятами і заходився помагати. Заштовхуючи незручні ноші в пащу автівки, зачепив плечем понівечений суглоб. Тишу прорізав стогін.

-     Йопт, дивись, куди пакши сунеш. Там множинний, шину нема куда класти. – фельдшер сплюнув і заліз всередину. – Жени.

Швидка бадьоро заторохкотіла вулицею. В її машинному пузі хлопці розрізали закривавлену штанину. Один з них присвистнув. Інший подивився на товариша похмуро:

-     Тут і правда не до шини.

-     Боюсь торкнутися навіть. Я ще такого не бачив.

Так розмовляючи, вони вганяли в стегно вище покаліченої частини укол за уколом.

-     Та перелякана, шо подзвонила, сказала, що дівчьонка ногу в прийомник продукції засунула.

-     Нашо?

-     А хер її знає. Добре, що зразу відрубилась. Прикінь, як це було боляче.

-     Дзвони в рентгенку, скажи, що до них веземо.

**

Маша пливла. Її ноги (особливо ліва) взагалі не відчувалися, як щось матеріальне. Все тіло омивала тепла хвиля, щоразу підіймаючись вище. Ось вода сягнула грудей, дійшла до ключиць, облизала піднебіння, на секунду відступила, наче завагалась, а потім накрила все обличчя.

Дівчина підняла повіки. В очі вдарило різке штучне світло, а вже за секунду зір сфокусувався і явив білу стелю. Ніс заповнили запахи антисептиків і хлорки. Маша зрозуміла, що дивовижна легкість і невагомість їй не приснились – руки й ноги майже не відчувались, тільки десь на периферії свідомості пульсував біль.

В поле зору потрапила чоловіча голова в смішній шапочці.

-     Ви мене чуєте? – звуки долинали, як крізь вату, - кліпніть раз, якщо так.

Отримавши відповідь, шапочка продовжила:

-     Ви в лікарні. Пам’ятаєте, що трапилось?

Маша напружилась. Трапилось?.. Вони працювали вечірню зміну, тоді конвеєр забився упаковками, і вона вирішила проштовхнути коробки ногою. І.. біль, кров. Так, вона пам’ятала. Спробувала скосити очі вниз, туди, де були її ноги, накриті простирадлом, але лікар закрив собою від погляду нижню половину тіла. Він наполягав:

-     Пам’ятаєте, чи ні?

Моргнула. Лікар, лікарня – раптом згадала, будь що станеться – одразу дзвонити тренеру, завжди тільки тренеру, він повинен першим оглянути і тільки тоді всі решта. Тарас був дуже переконливий. Це була єдина умова, виконання якої він вимагав від усіх клієнтів, що їм допомагав набрати масу.

-     Добре. У вас кістка зламана в декількох місцях. Ми склали ногу, ви зараз не повинні відчувати болю, але дія анальгетиків мине через декілька годин.

Виходить, хтось з дівчат викликав швидку, коли вона відключилась. Таку травму приховати не вийде. Навіть коли одужає, Тарас з нею більше не займатиметься. Він кращий спеціаліст; за півроку дрищі ставали качками. Пласкі і тонкі, як швабри, дівчата, нарощували пишні форми. Тепер він не захоче мати з нею справ. А тільки м’ясо почало наростати.

-     .. ви слухаєте мене? – весь цей час лікар щось пояснював. Добившись від дівчини уважного погляду, він продовжив – Рентген показав у вас дивні утворення по всій лінії росту м’язів. Через них ми не можемо накласти гіпс, тому, навіть коли почнете відчувати ногу, намагайтесь не ворушитись. Ми зафіксували, але без гіпсу діла не буде. Аналізи будуть зранку, тоді й побачимо.

Від інформації заболіла голова. На автоматі моргнувши на побажання гарної ночі, Маша заплющила очі і відключилась.

**

Голову свердлив наполегливий звук, що складався в слова. Кожне відштовхувало її від забуття. Разом з пробудженням прийшов біль. Нестерпно пекло і боліло в нозі. Вона прокидалася чотири рази після того, як перестали діяти ліки, і відчуття з того часу, здається, тільки погіршились. Хотілось пити, спати, а головне, щоб перестала боліти нога. І якби цей мужик заткнувся, теж було б непогано.

-     … я й кажу, в нашій зоні вони не живуть. Пані, доброго ранку. – Перед очима з’явилась та сама чоловіча голова, з якою вона розмовляла вчора, тільки тепер у голови було й тіло. Крім знайомого, в палаті було ще троє лікарів, і, здається, про щось сперечались. – А ми саме розглядаємо ваш випадок. Цікавенний випадок, мушу сказати…

У Маші були паразити. Маленькі личинки жили в її м’язах і відкладали в них нові личинки.