Чотири вершника

Невідомий чоловік. Ватикан. 20 травня 2021

Аудіозапис.

Вони пошкодують, що не вбили мене, коли я був немовлям. Пошкодують, що не викинули мене з вікна пологового будинку, коли у них була така змога.

Моє ім’я — Антихрист, я — руйнівник світів, я — початок кінця, я — зло у плоті, поріддя пекла. Про мій прихід писали у Святому Письмі, про мене попереджали давні пророки, моєї появи боялася вся земля. Я — вісник загибелі людства.

До мене звертається мій Батько. Він направляє мене. Кожен мій крок веде світ до Апокаліпсису. Дуже скоро народи впадуть один за одним, і я підготую цю прокляту планету до приходу свого Батька — нового Бога.

У мене в руках скринька, у якій закований у кайдани перший Вершник Апокаліпсису, і незабаром він звільниться.

Я відчуваю тебе, Батьку. Відчуваю, як сила твоя розтікається по моїх венах. Уже скоро..

Генріх Вебер. Військовий пілот НАТО. Мюнхен. 30 травня 2021

Залишене повідомлення на автовідповідачі

— Анно, нас підняли по тривозі. Не знаю куди нас перекинуть і чи зможу ще вийти на зв’язок. Тому дзвоню зараз. Нам не казали, що сталося, але думаю, ви самі здогадуєтеся. У Москві і Пекіні зараз спалах чорної віспи. Уряд Росії оцінив це як біотероризм і звинуватив у всьому США. Російські чиновники повернулися з Нью-Йорка в зараженому літаку та інфікували вже половину міста. Світ на порозі Третьої світової. Щоб там не сталося, пам'ятай: я кохаю тебе.

Кінець повідомлення.

Елізабет Джонсон. Вашингтон. Банкір. 5 червня 2021 року

*звук сирен*

— Алло, Майкле, до тебе теж прийшло це СМС? Це якийсь злий жарт? Скажи, що це неправда!

— Боюсь, що правда. Бомби впадуть за 15 хвилин. Я застряг у заторі, не встигну в бункер. Бери дітей і їдь туди.

— Ти збожеволів! Я без тебе нікуди не піду!

— Я не встигаю в будь-якому випадку! Я сховаюся в метро. Повторюю, бери дітей і їдь до батьків у бункер, візьми їжу, воду та документи. Вибач... Люблю вас...

— Майкле!!

*короткі гудки*

Олег Орлов. Старший інженер. Руїни Москви. 8 червня 2021 року.

— Прийом! Хтось нас чує? Прийом? Ми група тих, хто вижив внаслідок ядерної атаки. Їжі вистачить на тиждень, ми сховані в підземному бункері на вулиці Лермонтова, 9. На поверхні критичний рівень радіації, у нас нема засобів захисту, прийом!.. Заберіть нас звідси! Благаю!

Раджа Кумар. Вчитель. Делі. 26 червня 2021 року.

— Алішо, донечко, ти вдома?

— Так, тату.

— Як там мамуся?

— Погано, тату, мамуся лежить і не рухається. Вона холодна.. як бабця.

— Серце моє... У вас залишилася бутильована вода?

— Не більше двох склянок, тату, мама залишила її мені. Скажи: мамі з бабцею погано, тому що вони пили отруйну воду?

— Воду з наших річок тепер пити не можна, зіронько моя.. Залишайся вдома. Нікого не впускай і нікому не відчиняй двері: татко скоро буде, обіцяю…

***

Родріґо Фернандес. Пенсіонер. Руїни Сан-Пауло. 15 січня 2022 року

— Прийом, прийом, хтось нас чує? У нашому квадраті закінчилися запаси продовольства.

— Прийом, чуємо вас, говорить сержант нацгвардії. Найближчі два тижні поставок продовольства у ваш район не планується: у нас замало ресурсів.

— Сержанте.. у мене сім’я. Нам нічого їсти, повторюю, ми два тижні не протримаємося.

— Мені жаль… Прошу зрозуміти… Вода і ґрунти заражені. Місця з чистою водою утримуються мілітаристичними угрупованнями. Армія веде з ними бої. Сонця не було вже пів року. У нас тут ядерна зима...

— Тут скоро процвітатиме канібалізм!

— Сеньйоре, у вашому квадраті продовольство буде не раніше ніж через три тижні.

— Богом молю вас! Благаю! Нам нічого їсти! Мене зжеруть власні діти! Господи!

— Мені дуже жаль...

*кінець зв’язку*

***

Беніто Альберті. Пастор. Руїни Ватикану. 20 лютого 2023 року.

Аудіозапис

Я вважав, що моя місія привести месію в цей світ... Але щоб сюди прийшов Бог, довелося спершу впустити Диявола... Син Сатани народився якраз в той день, як ми й передбачали. Ми його знайшли, виростили. Під нашим керівництвом він підштовхнув цей світ до кінця… Але.. я не розумію, чому після всього, що тут скоїлося, не прийшов Спаситель?

Чому не настав рай на землі?

Може.. це не він? Може ми помилилися?..