Мотанка

12.01.2021

Нарешті вибралися в гори, тепер буду звітувати у Фейсбук. Хату винайняв у одного діда в селі, так дешевше. Розбираємо з Лесею речі та йдемо гуляти. Кому потрібен номер діда – кину в приват, дуже дешево, аж підозріло.

13.01.2021

Залив фото з прогулянки. Яке ж чисте повітря, треба частіше вириватися в село. Хто питав про кімнату – вона в нас невеличка, ліжко, шафа і стіл. Їмо на кухні разом з дідом. От його кімната моторошна. Він робить мотанки і ці ляльки без обличчя витріщаються на мене з усіх кутків. А ще здається, що в старого поїхала кукуха. Він носиться з однією мотанкою і розмовляє замість неї тонким писклявим голосом. Я вчора ледь купу не наклав, коли він підійшов до мене і пропищав «Привіт, мене звати Марина». Ага, в ляльки є ім’я. І сьогодні вона сиділа за обіднім столом разом із нами. На стільці. Добре, що хоч не їла) Помітив, це єдина мотанка з очима. Хто в курсі оцих всіх штук, підкажіть, чому всі без обличчя, а вона має очі, це щось означає?

14.01.2021

Снігу насипало шо капець. Зацініть дорогу на ринок. Пер через намети за домашнім молоком. Познайомився з Ганною, приємна сивоволоса бабця, дала і молока скуштувати на пробу, і повела до себе додому корову показати, що вона доглянута. В хаті у Ганни пахло ліками і сама вона виглядає не дуже, мабуть хворіє.

15.01.2021

Вночі був треш. Я прокинувся і побачив біля ліжка діда, він витріщався на Лесю. В руці тримав Марину і щось шепотів ляльці на вухо. Коли помітив, що я не сплю - забрався геть. Вранці у Лесі не вистачало пасма волосся, його хтось відрізав.

16.01.2021

Ходили гуляти – познайомилися з Оленою, вона працює в музеї мотанки. Дала нам рекламну листівку, вхід всього 10 грн. Поки нема бажання туди йти.

17.01.2021

Сьогодні пишу мало, бо Лесі погано. Її руде волосся випадає цілими пасмами і вона часто блює (вибачте за подробиці). Викликав швидку. Дід бісить. Заглядає кожні 10 хвилин, питає «Як справи?» отим писклявим голосом, вимахуючи перед нами мотанкою.

18.01.2021

Швидка застрягла в наметах. По телефону дали вказівки, що приймати, обіцяли приїхати сьогодні, як розчистять дорогу. А сніг, падла, вале далі. Хотів розчистити двір, пішов у сарай по лопату, дід мене ледь не вбив. Заборонив туди заходити, прямо при мені повісив замок на сарай. Встиг побачити, як там на гаку висіла здоровенна мотанка, в людський зріст, зі стрічкою навхрест на обличчі. Знову ходив за молоком, помітив дивну річ – Ганна одужала і перефарбувала волосся. Воно тепер мідне, як у моєї Лесі. Чомусь бабця мене не впізнала.

19.01.2021

Сьогодні зникла Леся! Зганяв в магазин, називається. Вночі їй було погано, марила. Помітно схудла за ці дні, волосся порідшало і навіть видно було сивину. Допитав діда, той казав, що не бачив як вона вийшла, бо працював в майстерні у сараї. Боюся, що Леся десь пішла і впала, бо слабка. Дід радив пошукати по селу. Якщо не знайду – покличе сусідів на допомогу. Пробігся – не знайшов ніде. Викликав поліцію. Забіжу в музей до Олени, треба збирати людей на допомогу.

20.01.2021 02:28

Я ще не лягав спати, їдемо з Оленою в машині ламати замок на сараї старого. Вона дала книжку про мотанок, від інфи, яку я прочитав, в мене шок. Обличчя в мотанок нема, тому що очі пов’язують наш світ і потойбіччя. Їх не малювали, щоб не заселити душу в ляльку. Згадав мотанку Марину. Олена казала, так звали дружину діда. Лялька з хрестом на обличчі є цілителем. Її клали у ліжко до того, кого треба було вилікувати, а потім спалювали. Щоб мотанка швидше перетягла на себе хворобу, їй малювали обличчя людини, котра хворіє.

20.01.2021 03:14

Лесю я знайшов в сараї. Старий замотав її у ганчір’я, напер на голову хрест зі стрічок і прив’язав до стільця. Зовні вона нагадувала велетенську мотанку з намальованим обличчям бабці Ганни (ось і секрет зцілення). Поруч на гаку бовталася ще одна, в цієї дівчини пульсу не намацали. Поки Лесю швидка повезла у місто, поліція оглянула сарай і знайшла трупи людей, перевдягнутих у ляльок-цілителей, старий не встиг їх спалити. По намальованим обличчям можна розпізнати замовників. Я знайшов мотанку зі своїм обличчям.