Джефф Лемір: “Чорним молотом” по засиллю типової супергероїки

 “Чорний молот” — химерна супергероїка Джеффа Леміра, що з'явилася на світ 2008 року. Неординарний комікс миттєво прикував до себе увагу світової комікс-спільноти. Критики ставили його в один ряд із такими гігантами як “Вартові” і “Убивчий жарт”. Тепер завдяки видавництву коміксів Vovkulaka зі світовим феноменом може ознайомитися український читач.

10 років тому найсильніші герої Спіраль-Сіті протистояли вселенському злу на ім'я Анти-Бог. Вони зуміли перемогти, та опинилися замкнені на фермі поблизу одного з маленьких американських містечок. Вони не можуть вибратися за межі містечка і єдине, що їм залишається — спробувати змиритися і перетворити місце ув'язнення на новий дім.

Компанію маємо строкату: боксер Бам, 55-річна жінка, замкнена у тілі дівчинки Ґейл, химерний доктор Дивак, який майже постійно перебуває у позачассі, яке тут називається Пара-Зоною, а тому трохи поїхав клепкою, марсіянин з гомосексуальними нахилами Варбулець, відьма мадам Стрекіт, а також химерний робот Торохтуха — видатна інженерка, яку на фермі змусили відповідати за миття посуду й приготування їжі.

Ось так вони й живуть, намагаючись ділити побут, терпіти одне одного, шукаючи нові спроби вибратися й згадуючи минуле, коли вони були супергероями, світ був простіший, а добро і зло чітко розмежовувались.

Комікс наповнений іронією в суміші з різноманітними посиланнями на маскультуру. Один із героїв мав справу навіть з лавкрафтіанським “Кту-Лу із Каркози” — гігантським монстром-восьминогом, який насправді виявився просто божевільним доктором, що експериментував з генами молюсків. Маємо тролінг “крізь ери”: Джефф Лемір іронізує над коміксами Золотої доби, де у супергероїв часто було містичне походження, і водночас зачіпає сучасність, де переважають псевдонаукові оріджіни, засновані, зокрема, на генних мутаціях.

Дизайн марсіянина Варбульця, який немов би виліз з “Марсіанських хронік” Бредбері, творився на основі образу Девіда Бові з фільму “Людина, що впала на Землю”. Суперкралечка Ґейл має щось від Шазама. Негласний лідер групи Бам отримав оріджин Капітана Америки з нотками оріджину Шибайголови. У горор-арці відьми мадам Стрекіт використовуються елементи історій про Болотяну тварюку, а головний антагоніст з минулого Анти-Бог — це щось середнє між Ґалактусом і Дарксайдом.

Використовуючи ось такий постмодерновий мікс як фон, Лемір пропонує переосмислення образу супергероя. Коли в Алана Мура герої Землі виступали схибнутими психами, вбивцями і гвалтівниками, гіперболізуючи ідею Джокера про “фріка, що бігає містом у химерному костюмі”, тут вони — звичайні люди, які виявилися слабкими під тиском побуту. Компанія Ебрегейма Бама — заручники не тільки ферми, а й власних бажань. Світ ніколи не сприймав їх як своїх, а тому тепер, коли він зменшився до ферми й містечка, вони стали ще більше боятися його.

Фізичні спроби втечі з часом трансформуються у спроби ментальні і миттєво натикаються на несприйняття інших. Минуле героїв наповнене пронизливими історіями про втрати близьких, втрату сенсу існування. Тепер у них є тільки вони самі і подеколи персонажі нагадують раків у відрі — як тільки хтось хоче змиритися, спробувати налагодити життя і якимось чином соціалізуватися, інші тягнуть його вниз і змушують згадати, що насправді коїться.

Слід сказати про цікаве рішення видавців перекладати прізвища персонажів, як от “Бам”, “Чистесерце”, “Дивак” і т.д. Час від часу ріже слух, применшуючи “крутість” персонажа, проте проста транслітерація з англійської людині, яка не знає мови, зробила б образи героїв неповними. Загалом переклад, вичитка, редактура, верстка, як і технічне оформлення коміксу (папір, обкладинка, кольори) — на найвищому рівні. Все дуже апетитне, комікс не хочеться випускати з рук.

Перша глава “Чорного молота” — ввідна і закінчується на кліфгенґері. Сам Джефф Лемір укінці каже, що історія тільки починається, тож “Бабай” з нетерпінням чекатиме наступних випусків мальопису. Дякуємо видавництву Vovkulaka за такий подарунок любителям графічних історій і дуже сподіваємось, що український читач отримає змогу дізнатися завершення “Чорного молота” Джеффа Леміра.