Оповідки залишать по собі відточене почуття огиди, страху чи навіть мокрі штанці
Відгук про альманах "Крамничка жахіть. Том 2" від Василя Кімейчука. Від редакції: окремо про Васю: цей івано-франківський хлопець не любить підходити до речей банально. Його відгуки та рецензії - це завжди міні-вистава. Любов до деталей і символів вирізняє цього рецензента серед інших, тому ми залюбки публікуватимемо його роботи.
Хто чув про «Крамничку жахіть»? Ні, не знаєте? Тоді ви абсолютно не цікавитеся жахами, адже «Крамничка жахіть» - найпопулярніша фанська платформа, яка просуває український горор. У них уже вийшли дві повноцінні збірки оповідань авторів-початківців і не дуже.
Власне, тільки через декілька імен я брав до рук ці книженції, бо давно вже хотів почитати щось з-під їхнього пера. Та не оминув жодного оповідання. І знаєте, це було цілком пристойне чтиво, яке не розчарувало в своєму дебюті. Звичайно, були сильніші і трохи слабші тексти, та це не вплинуло на атмосферу, коли тобі кров стигне у жилах від прочитаного. Ну й автори, на яких сподівався, не підвели.
Оцінювати збірки оповідань важкувато, особливо коли це зібрання з різних авторів, стилів та піджанрів. Але і по кожному оповіданню проходитися не буду, адже разом з першою збіркою їх набереться багацько. Та можу запевнити, що ці оповідки залишать по собі відточене почуття огиди, страху чи навіть мокрі штанці.
Сторінка автора - https://www.facebook.com/Jaderniy.Impuls
