Я дивлюся тебе на Netflix: відгук на інтерактивний психологічний трилер Black Mirror: Bandersnatch

Перший дорослий інтерактивний проект від Netflix

Стримінґові платформи поволі перетягують увагу кіноманів з великого кіно, яке зараз, беззаперечно, перебуває в кризовому стані, до телебачення, де створюються цікаві й амбітні проекти. Новітній підхід напрямлений не на те, щоб заманити глядача одноразово переглянути фільм, а втримати його зацікавленим якомога довше. Саме від цього залежить прибуток компанії.

І ось платформа «Netflix» пропонує нам новий досвід — справжнє інтерактивне кіно. Тут глядач протягом перегляду сам вибирає подальший розвиток сюжету, впливаючи на головного героя у ключових моментах.

Стрічка випущена в рамках серіалу «Чорне дзеркало», але, як і кожна окрема серія цього шоу, є цілком самостійним твором. Назва «Бандерснатч» відсилає нас до творчості Льюїса Керолла, у якій часто використовувалось дивне створіння бандерснатч, жодного разу детально не описане. Відомо тільки, що воно має довгу шию, міцні щелепи, дуже люте й мешкає у Задзеркаллі. В даному випадку можна сказати, у Чорно-Задзеркаллі. У сюжеті «Бандерснатчу» алюзій на Алісу в Країні див буде багатенько.

ÐаÑÑинки по запÑоÑÑ black mirror bandersnatch mirrors

На дворі 1984 рік. Молодий програміст Стефан Батлер намагається перенести у комп’ютерну гру книгу-квест письменника Джерома Девіса «Бандерснатч», де читач сам вибирає долю головного героя. Він сподівається, що це буде революційна адвенчура, і дійсно — його проектом швидко цікавиться компанія Tuckersoft, де навіть працює кумир головного героя — видатний програміст Колін Рітман (в історії йому відведена роль того самого Білого Кролика з Аліси). Саме коли захопленому Стефану пропонують місце в компанії, перед глядачем постає перший серйозний вибір — погодитися, чи ні.

5m8UoQoUfJ9MJI06apE8qLGpRyrrdLvc9uyaASzh.jpeg

Я сам працюю програмістом, робота в команді для мене звична, тож я наказав головному герою не бути соціофобом, піти в контору до людей, щоб клепати гру гуртом. Дарма. Це було помилкою, про що відразу повідомив героя Колін Рітман, і фільм на цьому закінчився.

Стефан має написати гру один.

Тут і починаються веселощі. До надскладного інтелектуального завдання для одного кодера: перенести усю нелінійну структуру книги-квесту в гру, пропрацювати усі її побічні сюжетні гілки, - домішуються психологічні травми юнака, нерозуміння з боку батька, погані спогади з дитинства й параноя. Рухаючись сюжетом фільму, ми поступово бачимо, як хлопець втрачає розум, але... насправді у цьому не винен ніхто, крім нас самих.

IsGySy9gO4KVJ34cT4xGy1NlsIospjmfAm2DIDsx.png

Фільм ламає четверту стіну й повністю включає глядача в кіно як персонажа, при чому, як антагоніста. З цього моменту стрічка навіть починає іронізувати над собою і над стереотипним глядачем. Якщо розкажу про це більше — буде спойлер, але зроблено чудово :)

«Бандерснатч» занурюється в себе й зациклюється. Стефан тут у ролі «колобка» Пак-Мана, що бігає лабіринтом. Його переслідують привиди минулого й теперішнього, а коли він намагається вийти з лабіринту, то потрапляє до нього знову. Стефан намагається створити гру з купою варіантів проходження, а його життя — це гра з купою варіантів розвитку подій, у якій вирішуємо тільки ми. Таким чином фільм є мета-коментарем до самого себе й одночасно сюжетом рефлексує на механіку його перегляду — перегляду інтерактивного кіно. Мало того, «Бандерснатч» має нахабство зазіхнути на наше з вами звичне сприйняття життя, змусити нас підняти погляд догори й задуматись: а раптом..?

Як і в іграх, Стефан може міняти свій вибір у минулому, що безпосередньо впливає на майбутнє. Таким чином це ріднить «Бандерснатч» з класичним «Ефектом метелика». Якщо ви клацнули варіант, який швидко привів вас до кінця, ви можете або увімкнути титри й закінчити історію на цій, переважно, похмурій ноті, або ж вернутись і побачити інший розвиток сюжету. Моя вам порада: будьте перфекціоністами, як і Стефан, а ще — спробуйте усе ;)

Велика складова сюжету — це саме інтерактивність, але навіть якщо відкинути її, залишається міцний, напружений, подекуди кривавий психологічний трилер. З відомих акторів тут хлопчинка з Ноланівського «Дюнкерка» — Фін Вайтгед (чудовий у своєму безумстві Стефан), і колоритний чувачок з етіх ваших «Біжучих лабіринтами» Вілл Полтер, який грає ексцентричного програміста Коліна Рітмана.

7d0V0JNBTnOqk5DWid2RrLFV1Fisfz3rbkffcD3Q.jpeg

Іще одна порада: не шукайте фільм в мережі, аби глянути онлайн якийсь один варіант проходження абощо. Ви позбавите себе більшості емоцій і унікального досвіду, що пропонують творці. Краще зареєструйтеся на сайті платформи «Netflix» (перший місяць переглядів безкоштовно), виділіть трошки часу на вихідних і спробуйте пройти шлях «Бандерснатчу» разом із Стефаном.

Воно того варте, запевняю вас.

dP09zkUw0MrAa9zK0hIpGCbVV0kX8lylvMAFXyIa.jpeg